- дбайливець
- —————————————————————————————дбайли́вецьіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
дбайливець
Смотреть что такое "дбайливець" в других словарях:
дбайливець — вця, ч. Той, хто дбає, піклується про кого , що небудь … Український тлумачний словник
рачитель — дбайливець, прихильник; коханець … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
дбайливиця — і. Жін. до дбайливець … Український тлумачний словник
дбаха — и, ч. і ж., розм. Те саме, що дбайливець і дбайливиця … Український тлумачний словник
дбач — а/, ч., розм. Те саме, що дбайливець … Український тлумачний словник
піклувальник — а, ч. Той, хто піклується про кого , що небудь; дбайливець … Український тлумачний словник
старатель — я, ч. 1) Той, хто добуває золото (перев. кустарним способом). 2) заст. Дбайливець, піклувальник … Український тлумачний словник
піклувальник — (той, хто піклується про когось / щось), дбайливець, дбаха … Словник синонімів української мови
